Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі
- Жанр: История
- Автор: Стефания Андреевна Демчук
- Год: 2023
- Добавлено: 01-11-2025
О книге
F Чорна смерть. Хрестові походи. Бідність. Голод. Холод. Середні віки, пані та панове. Середньовіччя таке далеке від нас, що, почувши згадку про цей період часу, ми продовжуємо малювати в голові ту картинку, яку побачили колись у кількох поганих фільмах. Та чи справді середні віки були такими жахливими? Історикиня Стефанія Демчук стверджує, що ні, середньовіччя не було ані темним, ані диким. У своїй книжці авторка розповідає, як усе відбувалося насправді: що їли та пили люди, як виховували дітей, чого боялися і як святкували. Хто ж назвав середньовіччя темними віками? Чи насправді діти пили алкоголь і про що йшлося у тогочасних виховних трактатах? У чому люди зізнавалися на сповіді? Чим лікувалися і як виглядала тодішня депіляція? Усе це, а також дієти, навчальний процес у школах і навіть бійки між студентами й містянами описує історикиня у своїй книжці. Стефанія оживляє людей середньовіччя, розповідаючи про цей час без міфів і табу.
У нас на сайте можно читать книгу Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі Стефания Андреевна Демчук без сокращений (полную версию). Здесь можно прочитать весь текст без регистрации онлайн прямо на сайте Knigofil.net. Представлены описание книги, автор и другая информация о произведении. Полностью книга доступна не только на компьютере или ноутбуке, но и планшете, а также телефонах андроид (Android), айфон (iPhone). Желаем приятного чтения!
Читать Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі онлайн полностью
ДЕМЧУК СТЕФАНІЯДОБА ПОСТІВ І КАРНАВАЛІВ
Як жили, пили і кохалися у середньовіччі
ВСТУП
ТЕМНЕ ЧИ СВІТЛЕ?
Що таке середньовіччя та як його зрозуміти
Другий рік місто косить чума.
Не працюють навіть борделі й тюрма.
Скінчився хліб, скінчилась вода.
З культурного життя — лише хресна хода.
Ходимо, кличемо святих отців.
На зворотному шляху підбираємо мерців.
Папське ім’я втрачає силу і міць.
Відьми звільняються з робочих місць.
Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати? — Всі й так помруть.
Яка різниця, що скажуть зірки?
Середні віки такі Середні віки.
Сергій Жадан. «Другий рік місто косить чума…»
«Nomen atque omen[1]», — казав персонаж комедії Плавта «Перс». Щодо середніх віків це твердження також справедливе. У людини десь на підсвідомому рівні закладене бажання ділити власне життя й історію загалом на періоди, щоб віднайти сенс у хаосі пережитого, побачити логіку за випадковостями. Так і італійський гуманіст Франческо Петрарка (1304–1374), відомий своїм коханням до Лаури, назвав добу, що настала після падіння Західної Римської імперії в 476 році, «темними віками» («saeculum obscurum»), розширивши потім цей термін на весь час, до Данте й себе. Він назвав їх так передусім через стан літератури. Занепад класичної латини турбував Петрарку значно більше, ніж загальна якість тодішнього життя.
Інший гуманіст Флавіо Бйондо теж міркував, як Петрарка, визначивши період між V століттям і відродженням класичної мови та літератури як «середні віки» (medium aevum). Цю назву ми вживаємо й сьогодні. В інтерпретації Петрарки та Бйондо середні віки були часом занепаду між двома блискучими епохами — античністю й Ренесансом. Така назва цього періоду виявилася визначальною для й... Читать дальше
Скачать книгу Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі
Мне очень понравилась книга! Художник очень постарался!!!!!!!!!!!! Уолтер Уайт полный кретин
«Вижу сердцем» - короткий, но ёмкий рассказ, давший название всему сборнику, о загубленных судьбах, но, следует подчеркнуть, - не душах, из того, ушедшего 20-го века, века сумбурного, яростного, страшного, о котором вроде бы так много и нередко красочно, высокохудожественно уже произнесено, но оказывается ещё и ещё хочется и нужно говорить. Потому что век тот прошёлся железом войн и ненависти по судьбам миллионов людей, и судьба каждого из них - отдельная и уникальная история, схожая и не схожая с миллионами других. Один из героев её после пыток, многих лет страданий в неволе ослеп, но сокровенно и уверенно говорит в своём послании потомкам, нам всем: «Хотя без глаза я остался, и второй не полностью восстановился, но я зрячий теперь настолько, что вижу сердцем жизнь человеческую далеко-далеко наперёд. И вижу я там впереди разумное, благородное человечество при человеколюбивом строе всемирном. Верьте: человек победит в себе зверя...»
Замечательная книга. Ве три тома можно читать не отрываясь. Очень интересно и, главное очень реалистично описаны отдельные эпизоды ВОвойны. Влюбилась в Татьяну и Александра. Сколько им выпало тяжелого в жизни! Но несмотря на это они сохранили свое глубокое чувство любви друг к другу. Так и хочется продолжения...Спасибо большое автору. Пишите еще!
"Вижу..." по-настоящему. И видишь, слышишь, осязвешь. Истории страшные, светлые, гуманные, эстетичные, разные, всё жизнь и история русская. Давно не читал таких глубоких и обстоятельных текстов. Где купить печатной книгой? Почему-то не нашёл. Русская литература а значит мысль в развитии. Надеюсь.
Комментариев еще нет, будьте первыми