Читать Смарагдова книга онлайн полностью

Керстін Ґір. Timeless: Смарагдова Книга


Для марципанових дівчаток усього світу.
(Для всіх-всіх марципанових дівчаток.
Дарма, чи 14 їм років, чи 41, — почуваються вони однаковісінько.)　


Надія — це пташина
Між віт Душі, яка
Без слів співає пісню
Й ніколи не змовка.[1]
Емілі Дікінсо



ПРОЛОГ


Белґравія, Лондон З липня 1912 року　
Тут лишиться негарний шрам, — зауважив доктор, не підносячи голови.　
Пол криво посміхнувся:　
— Це краще, аніж ампутація, про яку мені торочила міс Заяча Душа.　
— Оце так жарт! — гмикнула Люсі. — Ніяка я не Заяча Душа, це все ти… пан Пришелепувато-Легковажний, годі жартувати! Ти сам чудово знаєш, як легко інфікуються такі рани, а отже, тобі пощастить, якщо ти в ці часи залишишся живим — жодних тобі антибіотиків, а лікарі суціль невігласи і халтурники!　
— Довіку вдячний, — озвався доктор, накладаючи при цьому на щойно зашиту рану ще якусь коричневу мазь. Та мазь пекла хоч на стіну лізь, і Пол насилу придушив гримасу болю. Йому тільки й лишалося сподіватися, що плям на шикарному шезлонгу леді Тілні не залишилося.　
— Я не мала вас на увазі. — Пол помітив, що Люсі щосили пнеться бути привітною і вдає щось типу посмішки. Посмішка, щоправда, вийшла кисленькою, але головне ж — це спроба. — Впевнена, ви робите все якнайкраще, — сказала вона.　
Доктор Гаррісон кращий та й годі, — запевнила леді Тілні.　І єдиний… — пробурмотів Пол. Раптом він відчув, що страшенно стомився. Певно, в тому солодкуватому напої, що його Полові влив лікар, було якесь снодійне.　
— Перш за все, наймовчазніший, — докинув доктор Гаррісон. Сніжно-біла пов’язка перехопила Полову руку. — І, чесно кажучи, мені не надто віриться в те, що за вісімдесят років лікуватимуть такі ось рубані й колоті рани краще за мене.　
Люсі глибоко зітхнула, ... Читать дальше

Скачать книгу Смарагдова книга